Душевний біль: як довго болить душа?

Відомо, що людські емоції насправді дуже нетривалі. Їх тривалість коливається від декількох секунд до декількох хвилин. Хоча вже були проведені дослідження, які показують, що є відмінності в тривалості тих чи інших емоцій. Що стосується емоційного болю, то вона трохи довше емоцій, деякі фахівці приділяють їй від 10 до 15 хвилин.

Але якщо емоційний біль насправді такий короткочасний, чому ми можемо страждати від нього годинами, днями, тижнями і навіть роками?

Коли людина скаржиться на тривалий емоційний біль, це говорить про те, що вона його підтримує. І він підтримує це своїм мисленням, тим, що думає.

Ви коли-небудь помічали, що коли у вас щось болить, ви довго думаєте про ситуацію, про слова, які вас образили, про вчинки інших людей, про власну реакцію і т.д.? Ви коли-небудь помічали, що пам’ятаєте те, що відбувалося, знову і знову? А які думки крутяться в голові після неприємних, хворобливих ситуацій? Точно.

Дуже часто люди змушують себе переживати біль заново, відтворювати його, посилювати, навіть не усвідомлюючи цього (тому що їм потрібно його пережити, переварити). Найчастіше люди не помічають, які думки крутяться в їхній голові, коли вони переживають те, що сталося в їхніх спогадах, і коли вони відчувають емоційний біль. Але якщо прислухатися до тих невидимих думок, які пролітають в голові людини, ледь торкаючись його свідомості, якщо зловити їх за хвіст і почути, то стає зрозуміло, що ці думки негативні, руйнівні, і самі по собі вони сильно ранять.

Одного разу у мене була клієнтка, яка страждала від сильного душевного болю, і коли я сказала їй, що емоційний біль насправді триває недовго, а підтримується думками людини, вона сприйняла це жахливо негативно, почала заперечувати свій «внесок» у власний біль і довела мені, що не контролює свій емоційний біль.

Це нормальна реакція, у мене була точно така сама, коли мені говорили те саме. Спочатку боляче і здається, ніби сила твого болю недооцінена, ніби ти у всьому винен. Однак це зовсім не так. Це чорно-біле мислення. Емоційний біль існує, і він дійсно гостро відчувається. Однак не варто заперечувати власний внесок у свій біль. Наші думки підтримують його, живлять і зміцнюють. Це факт. Можливо, біль зовсім не пройде, якщо прибрати негативні думки, але вона стане менш гострою і сильною.

Крім того, вам не потрібно відмовлятися від контролю над власним життям і власним болем. Коли людина говорить, що не контролює свій емоційний біль, він помиляється, він обманює себе і оточуючих. Людина добровільно знімає з себе відповідальність за своє життя, свій стан, і таким чином втрачає контроль над собою (це вже не людина, що їде верхи на коні, а кінь, що їде верхи на людині). Вона стає об’єктом, над яким діють якісь сили (в даному випадку біль). Але це не так! (Точніше, може бути і так, але тоді скаржитися нема на що, якщо людина зняла з себе всі повноваження, залишається тільки сидіти зі складеними ногами.) Хто, як не сама людина, є господарем у цьому! життя, його! думати, його! емоції, його! держав і т.д.? Хто, як не ви, здатний контролювати свої думки, почуття, біль?

Люди мають право в це не вірити, але є досить простий спосіб перевірити, чи це правда. Будь-хто може провести експеримент: у той момент, коли ви відчуєте душевний біль, зверніть увагу на це почуття і свої думки. Зверніть увагу, як довго триватиме біль. Про що ви думаєте в цей час? Що відчувають ці думки? Що це за картинки, що крутяться у вас в голові? А що станеться, якщо забрати ці думки та картинки? І якщо виявиться, що ви дійсно підживлюєте біль негативними думками, то подумайте, навіщо ви це робите.

Насправді тривалість емоційного болю в хвилинах не так важлива. Тут головне, що без підтримки з боку людини вона проходить набагато швидше, ніж коли людина починає підживлювати біль. Тому що біль так само швидкоплинний, як і інші емоції. Емоційний біль триває недовго.

Що ще посилює емоційний біль?

Якщо людина не приймає біль, то він нічого не може з цим вдіяти. Ви можете скільки завгодно відкидати біль, але вона не пройде.

Ви коли-небудь помічали, що при спробі придушити біль, розчавити її, стримати, вона відразу стає різкіше і важче?

Відмова від почуття призводить до його посилення! Те ж саме і з болем.

Часто біль обумовлена спазмом в якійсь частині тіла. Але людині також властиво інстинктивно притискатися, коли їй погано і боляче. В обох випадках потрібно діяти навпаки – розслабитися (це допомагає навіть просто уявити це).

З усього вищесказаного випливає, що

Тим більше, що ця боротьба забирає багато сил. Тому боротися з болем не доведеться. Звичайно, коли не настав час висловити біль, наприклад, людині на роботі або в громадському місці, то нічого не залишається, як стримувати себе і йти додому або в затишний куточок. Однак важливо не забувати про біль і дати їй час, щоб потім вона не впадала в депресію.

Тривалість душевного болю та роль мислення

Душевний біль часто відчувають після конфліктів у сім’ї або на роботі, коли людина постійно повертається до неприємних спогадів і аналізує ситуацію. Також це може бути корисним при саморефлексії для розуміння власних емоцій і пошуку шляхів їх подолання.

Однак тривалість душевного болю залежить від індивідуальних особливостей, рівня стресу, підтримки оточення та здатності контролювати негативні думки. Люди з різним досвідом і психологічною стійкістю можуть по-різному реагувати на однакові ситуації.

Якщо душевний біль триває надто довго і заважає повсякденному життю, варто звернутися до психолога або психотерапевта для професійної допомоги.